+38 050 941 35 50
Instagram

Що означає — бути собою?

Ми не народжуємося зі знанням про себе. Спочатку ми дізнаємося, хто ми, через погляд батьків, реакції дорослих, оцінки й очікування оточення.

Так ми вчимося адаптуватися, бути «правильними», «зручними» та відповідати певним ролям.

У кожній людині є природне прагнення — повернутися до своєї суті.
Ми ніби все життя тягнемося зрозуміти:
А який я насправді?
ця відповідь народжується тоді, коли ми пепестаємо слухати інших, коли починаємо чути себе. Довіряти своїм відчуттям, розуміти свої потреби, знайомитися і не тікати від своїх переживаннь

Хто насправді формує наше відчуття власної цінності?


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та ВОЛЯ — це взаємозвʼязок між бажанням.


«Людинна повинна бути відповідальною! Відповідати за свої вчинки, за своє життя!»


Проблема полягає в тому, що відповідальність — це не обовʼязок, це зацікавленість, бажання та вибір людини.


Відповідальності не можна привчити, її можна відчути.


Слово «відповідальність» має багато значень.


Розглянемо з боку психологічного здоров’я:


Відповідальність — це здатність людини до раціональної поведінки.

Наші ресурси — це: не лише сила й витривалість.

Це здатність зупинятися й чути себе.
Визнавати втому.
Просити про підтримку й не зраджувати власним межам.

Наші ресурси — Це досвід прожитого, зроблені вибори, прийняті рішення, помилки і поразки — з яких ми зробили висновки і усвідомили для чого і навіщо це було в нашому житті.

А також наші досягнення і нагороди, наші перемоги і в першу чергу над собою

Важливо не забувати, що в житті не існує дрібниць, що кожна «дрібниця», кожне зусилля — це є ресурс

Мій тягар

Мій тягар — це не лише труднощі.

Це все, що я несу в собі.

Невисловлені слова.

Непрожиті втрати.

Відповідальність, яку я взяла надто рано.

Очікування, які стали моїм внутрішнім законом.

Іноді тягар здається покаранням.

Але якщо придивитися уважніше —

він часто є моєю історією.

Те, що боліло — навчило мене відчувати.

Те, що було важким — зробило мене глибшою.

Те, що я витримала — стало моєю силою.

Я біля штурвалу свого Життя

Ми чекаємо попутного вітру.

Чекаємо, що хтось підкаже напрям.

Що обставини стануть сприятливими.

Але приходить момент, коли розумієш:

вітри будуть різними. Хвилі — теж.

І справа не в штормі.
Справа в тому, чи тримаємо ми штурвал.

Бути біля штурвала — це не означає контролювати все.
Це означає брати відповідальність за свій курс, за свій напрям.

Навіть якщо страшно.

Навіть якщо незвідано.

Наша сила — не в тому, щоб уникнути хвиль.

А в тому, щоб не відпускати кермо.

Що означає — бути собою?

Ми не народжуємося зі знанням про себе. Спочатку ми дізнаємося, хто ми, через погляд батьків, реакції дорослих, оцінки й очікування оточення.

Так ми вчимося адаптуватися, бути «правильними», «зручними» та відповідати певним ролям.

У кожній людині є природне прагнення — повернутися до своєї суті.
Ми ніби все життя тягнемося зрозуміти:
А який я насправді?
ця відповідь народжується тоді, коли ми пепестаємо слухати інших, коли починаємо чути себе. Довіряти своїм відчуттям, розуміти свої потреби, знайомитися і не тікати від своїх переживаннь

Хто насправді формує наше відчуття власної цінності?


ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та ВОЛЯ — це взаємозвʼязок між бажанням.


«Людинна повинна бути відповідальною! Відповідати за свої вчинки, за своє життя!»


Проблема полягає в тому, що відповідальність — це не обовʼязок, це зацікавленість, бажання та вибір людини.


Відповідальності не можна привчити, її можна відчути.


Слово «відповідальність» має багато значень.


Розглянемо з боку психологічного здоров’я:


Відповідальність — це здатність людини до раціональної поведінки.

Наші ресурси — це: не лише сила й витривалість.

Це здатність зупинятися й чути себе.
Визнавати втому.
Просити про підтримку й не зраджувати власним межам.

Наші ресурси — Це досвід прожитого, зроблені вибори, прийняті рішення, помилки і поразки — з яких ми зробили висновки і усвідомили для чого і навіщо це було в нашому житті.

А також наші досягнення і нагороди, наші перемоги і в першу чергу над собою

Важливо не забувати, що в житті не існує дрібниць, що кожна «дрібниця», кожне зусилля — це є ресурс

Мій тягар

Мій тягар — це не лише труднощі.

Це все, що я несу в собі.

Невисловлені слова.

Непрожиті втрати.

Відповідальність, яку я взяла надто рано.

Очікування, які стали моїм внутрішнім законом.

Іноді тягар здається покаранням.

Але якщо придивитися уважніше —

він часто є моєю історією.

Те, що боліло — навчило мене відчувати.

Те, що було важким — зробило мене глибшою.

Те, що я витримала — стало моєю силою.

Я біля штурвалу свого Життя

Ми чекаємо попутного вітру.

Чекаємо, що хтось підкаже напрям.

Що обставини стануть сприятливими.

Але приходить момент, коли розумієш:

вітри будуть різними. Хвилі — теж.

І справа не в штормі.
Справа в тому, чи тримаємо ми штурвал.

Бути біля штурвала — це не означає контролювати все.
Це означає брати відповідальність за свій курс, за свій напрям.

Навіть якщо страшно.

Навіть якщо незвідано.

Наша сила — не в тому, щоб уникнути хвиль.

А в тому, щоб не відпускати кермо.

Те, що ви зараз прочитали, важливо не лише зрозуміти, а й відчути на власному досвіді.
Спробуйте зупинитися на кілька хвилин і звернути увагу на те, що відбувається саме з вами.

✎ Вправа 1

Я не можу

Поки ми віримо у «не можу», ми не усвідомлюємо свого активного внеску в ситуацію, яка склалася…
Спробуйте переформулювати:

«Мене дратує»
→
«Я дратуюсь»

«Я не знаю / я зробив або зробила це несвідомо»
→
Чиє це несвідоме?
Тобто: «Я знаю, але до кінця або поки що не розумію»

«Я НЕ МОЖУ»
→
«Я не хочу».
А отже — чому?
Тоді що я хочу?

✎ Вправа 2

Продовж речення

Не шукайте «правильної» відповіді.
Продовжуйте кожне речення тим, що першим приходить вам у голову.

Мені подобається…

Я можу…

Я радію з того, що…

Я хочу відчути…

Я пишаюся…

Мене заспокоює…

✎ Вправа 3

Продовж речення

Не шукайте «правильної» відповіді.
Продовжуйте кожне речення тим, що першим приходить вам у голову.

Мені не подобається…

Мені погано від…

Мені не вистачає…

Я не дозволяю…

Мені не можна…

Я погоджуюсь…

✎ Практика 1

П’ять маленьких радощів

1
Згадайте п’ять маленьких речей, які роблять ваше життя теплішим і приємнішим.

2
Запишіть їх у блокнот, нотатки в телефоні або просто на аркуші паперу.

3
Потім на мить зупиніться й подумки подякуйте за те, що ці маленькі радощі вже є у вашому житті.

Іноді саме маленькі радощі щодня повертають нас до відчуття, що життя має смак.

✎ Практика 2

Побачити свої цінності

1
Напишіть 10 речей, які ви цінуєте в собі.

2
Це можуть бути риси вашого характеру, особливості зовнішності, здібності чи якості, які роблять вас саме вами.

3
Не поспішайте.
Якщо спочатку буде складно — це теж важлива відповідь.

Дозвольте собі побачити те хороше в собі, що, можливо, ви давно перестали помічати.

✎ Практика 3

Мій внутрішній
щит

1
Заплющте очі й уявіть, що у вас є щит, який захищає вас від критики, чужих оцінок і сумнівів.

2

Як він виглядає? 

3
Відчуйте, як він допомагає вам залишатися собою, навіть коли навколо лунають чужі слова.

Запам’ятайте свій щит.

Він завжди поруч, коли вам потрібна внутрішня опора.

✎ Практика 4

Згадай себе маленькою

1
Пригадайте, що приносило вам радість у дитинстві.
Можливо, це були малювання, танці, спів, прогулянки, читання, ліплення чи щось зовсім інше.

2

Сьогодні дозвольте собі хоча б на кілька хвилин повернутися до цієї справи.

Іноді саме через такі прості моменти ми знову знаходимо контакт із собою.

 

✎ Практика 4

Червона впевненість

1
Протягом тижня щодня наносіть
червону помаду.

2

Спостерігайте за собою.

Як змінюється ваша постава?

Ваш погляд?

Ваша посмішка?

Що ви відчуваєте, коли на вас дивляться?

Які думки з’являються?

Записатися на консультацію

Те, що ви зараз прочитали, важливо не лише зрозуміти, а й відчути на власному досвіді.
Спробуйте зупинитися на кілька хвилин і звернути увагу на те, що відбувається саме з вами.

✎ Вправа 1

Я не можу

Поки ми віримо у «не можу», ми не усвідомлюємо свого активного внеску в ситуацію, яка склалася…
Спробуйте переформулювати:

«Мене дратує»
→
«Я дратуюсь»

«Я не знаю / я зробив або зробила це несвідомо»
→
Чиє це несвідоме?
Тобто: «Я знаю, але до кінця або поки що не розумію»

«Я НЕ МОЖУ»
→
«Я не хочу».
А отже — чому?
Тоді що я хочу?

✎ Вправа 2

Продовж речення

Не шукайте «правильної» відповіді.
Продовжуйте кожне речення тим, що першим приходить вам у голову.

Мені подобається…

Я можу…

Я радію з того, що…

Я хочу відчути…

Я пишаюся…

Мене заспокоює…

✎ Вправа 3

Продовж речення

Не шукайте «правильної» відповіді.
Продовжуйте кожне речення тим, що першим приходить вам у голову.

Мені не подобається…

Мені погано від…

Мені не вистачає…

Я не дозволяю…

Мені не можна…

Я погоджуюсь…

✎ Практика 1

П’ять маленьких радощів

1
Згадайте п’ять маленьких речей, які роблять ваше життя теплішим і приємнішим.

2
Запишіть їх у блокнот, нотатки в телефоні або просто на аркуші паперу.

3
Потім на мить зупиніться й подумки подякуйте за те, що ці маленькі радощі вже є у вашому житті.

Іноді саме маленькі радощі щодня повертають нас до відчуття, що життя має смак.

✎ Практика 2

Побачити свої цінності

1
Напишіть 10 речей, які ви цінуєте в собі.

2
Це можуть бути риси вашого характеру, особливості зовнішності, здібності чи якості, які роблять вас саме вами.

3
Не поспішайте.
Якщо спочатку буде складно — це теж важлива відповідь.

Дозвольте собі побачити те хороше в собі, що, можливо, ви давно перестали помічати.

✎ Практика 3

Мій внутрішній
щит

1
Заплющте очі й уявіть, що у вас є щит, який захищає вас від критики, чужих оцінок і сумнівів.

2

Як він виглядає? 

3
Відчуйте, як він допомагає вам залишатися собою, навіть коли навколо лунають чужі слова.

Запам’ятайте свій щит.

Він завжди поруч, коли вам потрібна внутрішня опора.

✎ Практика 4

Згадай себе маленькою

1
Пригадайте, що приносило вам радість у дитинстві.
Можливо, це були малювання, танці, спів, прогулянки, читання, ліплення чи щось зовсім інше.

2

Сьогодні дозвольте собі хоча б на кілька хвилин повернутися до цієї справи.

Іноді саме через такі прості моменти ми знову знаходимо контакт із собою.

 

✎ Практика 4

Червона впевненість

1
Протягом тижня щодня наносіть
червону помаду.

2

Спостерігайте за собою.

Як змінюється ваша постава?

Ваш погляд?

Ваша посмішка?

Що ви відчуваєте, коли на вас дивляться?

Які думки з’являються?

Записатися на консультацію

Контакти

+38 050 941 35 50
morozova